Небезпечні атмосферні явища. Земна атмосфера повсякчасно
впливає на життя й діяльність людей. Ми
великою мірою залежимо від її складу та стану приземного шару – погоди, від
процесів та явищ, що її супроводжують. Деякі з них людина використовує з
користю для себе як кліматичні ресурси. Однак чимало серед них і таких, що
можуть завдати значної шкоди. Небезпечні погодні явища часто виникають досить
несподівано, проявляються як стихійні і завдають значних збитків населенню та
господарству. Здебільшого вони пов’язані з особливостями атмосферної
циркуляції, іноді на них впливає рельєф місцевості. До небезпечних явищ, які
часто бувають на території України, належать зливи, густі тумани, сильні вітри,
спека, хуртовини, снігопади, заморозки. Дещо рідше трапляються пилові бурі,
суховії, смерчі, ожеледь.
Зливи – це короткочасні інтенсивні дощі, під час яких
інколи випадає місячна норма опадів для даної місцевості. Потужні зливові струмені й потоки
завдають значної шкоди господарству, підмиваючи дороги та фундаменти будівель,
розмиваючи схили ярів. Улітку зливи бувають на всій території України, але найчастіше
– у Карпатах, південних і південно-східних районах. У горах вони більш тривалі,
іноді спричиняють катастрофічні паводки на річках.
Нерідко
зливи супроводжуються іншими несприятливими атмосферними явищами – грозою,
градом, сильним вітром. Під час грози
в купчасто-дощових хмарах або між хмарами і земною поверхнею виникають
електричні розряди – блискавки, що супроводжуються громом. Період з грозами починається в Україні у квітні
і закінчується у вересні. Але іноді побачити блискавку можна навіть узимку.
Гроза може бути небезпечною для людей і тварин, може спричиняти аварії на
лініях електропередачі через перенапругу в результаті ударів блискавки. Для
захисту будівель від ударів блискавки використовують громовідводи – металеві,
добре заземлені стрижні.
Гроза небезпечна
Запам’ятайте правила поведінки під час грози. Не можна
ховатися під одиноке дерево, притулятися до стіни високого будинку без
громовідводу. Якщо ви опинилися в полі й вам немає де сховатися, просто
пригніться і перечекайте. Зазвичай гроза триває недовго – до 30 хв. Потрібно
триматися чим далі від води – річок і ставків. Дуже ризикують сміливці, які
думають обдурити дощ, заховавшись у воді. Відомо чимало випадків, коли тих, хто
купався під час грози, вражало блискавкою.
Сильні вітри, що
дмуть із швидкістю понад 10 м/с, спостерігаються як під час
гроз, так і з надходженням на територію України атмосферних фронтів і циклонів.
Особливо небезпечні штормові (понад 20 м/с) та ураганні (понад 30 м/с) вітри,
які пошкоджують будівлі, ламають дерева, валять опорит
ліній зв’язку. В Українських Карпатах сильні вітри спричиняють вітровали –
вивертання дерев з коріннями.
У
грозових хмарах можуть виникати смерчі,
які вертикальним вихором повітря поширюються до поверхні землі. Вони мають
вигляд стовпа діаметром від кількох десятків до сотень метрів з лійкоподібним
розширенням угорі. Повітря у вихорі обертається з величезною швидкістю (до 200
м/с), піднімаючи від землі пил, воду. На території України смерчі бувають
влітку в дуже прогрітих повітряних масах. Так само, як і сильні вітри, вони
залишають по собі руйнівний слід у декілька десятків кілометрів. Однак смерчі
бувають рідше, ніж сильні вітри, і мають значно менше територіальне охоплення.
Останніми
роками у зв’язку з потеплінням клімату в Україні почастішали спеки – бездощові періоди з високими
середньодобовими температурами повітря. Вони бувають переважно наприкінці весни
і влітку, стовпчики термометрів з дня в день піднімаються до +30 °С і вище. Спекотну погоду важко переносять люди, вона спричиняє
самозаймання і горіння торфовищ, лісів, сухої рослинності в степу.
Тривалі
бездощові періоди та низька вологість повітря і ґрунту призводять до посух,
внаслідок яких різко знижуються врожаї сільськогосподарських культур або ж вони
повністю гинуть. Великі посухи, що охоплюють більш як половину території
України, бувають раз на 10 років, менші – значно частіше. Найчастіше вони
трапляються на півдні та сході України.
У цих самих регіонах розвиваються суховії та
пилові бурі. Суховії – це гарячі сухі вітри, що мають швидкість понад
5м/с. Вони виникають влітку, дмуть переважно зі сходу і південного сходу від 1
до 10 днів, забираючи рештки вологи з висушеного ґрунту. Пилові бурі
виникають при посушливій погоді і підвищеній швидкості вітру, який видуває пил
і пісок із земної поверхні й переносить їх на великі відстані. Вони можуть
тривати від кількох десятків хвилин до кількох діб, сильно погіршуючи умови
проживання людей, завдаючи значних збитків сільському господарству, роботі
транспорту.
Мал. Туман над Дністром на
кордоні Тернопільської і Івано-Франківської областей
Хуртовини – це перенесення снігу над земною поверхнею вітром.
Найчастіше вони виникають при переміщенні над територією України середземноморських
і атлантичних циклонів. Погіршуючи видимість і утворюючи кучугури снігу,
хуртовини створюють труднощі для різних видів транспорту. Циклональна погода
взимку супроводжується також сильними снігопадами,
налипанням мокрого снігу на лініях зв’язку, що приводить до їх обривів. У
гірських районах внаслідок інтенсивних снігопадів чи активного танення снігу
під час зимових відлиг і навесні буває сходження снігових лавин. Вони дуже небезпечні для місцевих мешканців і
любителів гірського зимового туризму та відпочинку.
Супутницями холодного
періоду року є ожеледі та ожеледиці. Ожеледь – це утворення льодяної кірки на
поверхні землі та різних предметах внаслідок намерзання переохолоджених крапель
дощу, мряки або туману.. Ожеледиця – це утворення такої кірки на поверхні
землі та дорогах унаслідок похолодання, що наступає після відлиги. Ці
атмосферні явища небезпечні для руху людей і транспорту, завдають великої шкоди
посівам озимих культур.
Навесні та восени часто бувають заморозки –
зниження температури повітря або ґрунту до 0 °С й нижче. Зазвичай вони
трапляються до 25 квітня і після 16 жовтня, однак не дивина й травневі та
вересневі заморозки. Вони шкодять садам і теплолюбним культурам.
